Я мати одиначка, з сином мешкали у селищі. З самого початку війни наше селище обстрілюють, немає світла, опалення, газу. Тоді ми і вирішили переміститися у безпечне місце, дитина постійно боялася, не могла спати. У мене почався дерматит, висипка була по всьому тілу. Тому що ми сиділи весь час у підвалі, він був напочатку війни необлаштований, там була всюди скловата.

Неможливо звикнути до смертей мирних людей. У селищі з 2 березня 2022 немає води, водовідведення.

Ходили на джерело по воду під обстрілами.