Я жив у Харкові разом з дружиною і дитиною. У перший день війни ми почули вибухи – сховалися у передбаннику. Дитина дуже боялася.

У нас були запаси води й їжі, але ми вирішили виїхати. Взяли с собою лише одну сумку з речами. Волонтери довезли нас до Полтави. Ми переночували в готелі й поїхали на Захід України. Зараз знаходимося в Ромнах. Думаємо, як нам далі жити, бо роботи немає, а гроші закінчуються.