Життя до повномасштабної війни було сповнене яскаравими моментами. Поїздки на природу, прогулянки по лісу, поїздки на море. Все закінчилось 24.02.2022.

Ми вранці прокинулись від звуків вибуху і повітряної тривоги. Швидко почали збирати речі першої необхідності, документи. Облаштовували у погребі укриття, де перебували з дитиною майже весь час. Дитина боялась зняти навіть взуття, спали одягнутими, тому що боялись, що не встигнемо вискочити. Потім сиділи без світла та води. 

Десь через місяць з'явилась можливість евакуюватися. Ми виїзжали з міста через волонтерів. Потрапили під сильний обстріл, було дуже страшно. Коли добрались до більш безпечного місця, нам дали житло, продукти на перший час. Давали гуманітарну допомогу. Велике дякую волонтерським групам!