Наразі була вдома зі своєю сім'єю. Була ніч і ми спали. Пролунали перші вибухи, я розбудила дітей, нічого не розуміючи, з'явилась думка, що війна! Вибігли у корідор, діти плакали та нічого не розуміли..

Вранці вже почули про вторгнення рф і війну.(

Під час війни залишилась без роботи, працювала у взуттевому цеху. Діти без садочка та школи, перейшли на дистанційне. Дистанційне навчання це жах для дітей! Діти вчаться у дві зміни(1клас і 5й). Дуже важко їм вдома. Я без роботи сиджу з ними.. Чоловік працює, але його зарплатні нам не вистачає. 

Я не можу нікуди піти, бо мені потрібно роздати інтернет дитині, підключити домашній немаю грошей..

Стикнулися з гуманітарною катастрофою. Не вистачало їжі, брали хліб та деякі продукти у пунктах. Зараз якось виживаємо всі разом.. Деякі родичі переїхали закордон.

Є приємні моменти - Пес Патрон. Улюбленець дітей. Та дуже надихають нові українські пісні)

Про початок війни нагадує корзинка, яку купили на великдень. Чоловік поїхав купувати, пролунали потужні вибухи, дім та вікна ледь не вибило, вибухи були поряд, я хвилювалась за чоловіка, адже його не було. Потім з'явився зв'язок з ним.

Потім ми зібрали речі та поїхали до кумів за місто. Там пробули декілька днів.. Наразі вдома, та нікуди не виїжджаємо.