Мені вже багато років. Не думала, що у вісімдесят переживу другу у своєму житті війну. Двадцять четвертого лютого мені було дуже страшно. Я живу з донькою. Вона мені допомагає. Ліки зараз дуже дорогі. 

Постійні вибухи та тривоги переживати дуже важко. У Дніпрі є зруйновані будинки та загиблі люди. Все це відображається на здоров’ї. 

Я чекаю на завершення війни. Не хочу, щоб вона тривала довго. Сподіваюсь на краще. Хочу, аби діти в Україні жили в мирі.