Я жив в Оріхові. У перший день війни почув вибухи. Ввімкнув телевізор та дізнався, що почалась війна. За тиждень у місті почались обстріли. Два місяці я просидів у підвалі. Місто розбили повністю.

Загиблих людей було дуже багато.

Продуктів мені не вистачало. Хліб завозили перший час, а потім заїхати у місто було неможливо. Я вивіз дружину з її мамою, а сам поїхав до своєї мами у село. У нас були проблеми з ліками. Жінка передавала мені їх із Запоріжжя. Потім я виїхав туди разом з мамою. Я виїжджав з села довго. Дорогою тривали обстріли. Моя мама хворіла. Нас вивезли знайомі. Зараз я в Київській області, а дружина залишається з своєю мамою в Запоріжжі. Я б хотів, щоб війна закінчилась якнайшвидше. Мій будинок розбомблений. Я сподіваюсь все одно на краще, буду відбудовувати будинок. Головне, аби була робота.