Привіт!

Мене звати Вікторія.

Мені 13 років.

Я з міста Вугледар. Вугледар - це маленьке містечко, але дуже затишне. Наше містечко постійно розвивалось, відкривались нові спортивні майданчики, будувались нові стадіони, було багато гуртків та планувалось багато цікавих заходів. А ще це місто Шахтарської Слави!

Зараз я мешкаю в місті Олександрія. Воно мені дуже подобається. Тут гарна природа та краєвиди. А що головне в цей час, це тихо. Але я все одно дуже хочу повернутися додому.

У мене тут з'явилися друзі. Але не одразу, я спочатку соромилась знайомитись.

Війна змінила життя моєї родини. Нам довелось переїхати в іншу частину України. Батьки почали шукати нову роботу, це було важко, але вони знайшли. Тут нам дуже допомагають волонтери, без них було б важко виживати. За що їм велика подяка.

Я дуже сумую за рідним татом та бабусею, які переїхали в іншу область України, та за друзями, яких розкидало по всій країні та за їх межами. Дуже сумую по своєму дому, сподіваюсь що він вціліе.

Велика вдяка волонтерам та організаціям за їх допомогу, вони нас підтримують не тільки речами і їжою, а й добрим словом.

Я мрію, щоб закінчилась війна, і не страждали люди. Щоб всі жили в мирі!