У перший день війни я почула вибухи. Це був справжній жах. Росіяни били по хатам. Багато будинків пошкодило. Моє майно було знищене. Потім почалась окупація. Росіяни постійно приходили з обшуками. Шукали держслужбовців. У мене росіяни постійно брали воду, питали про сусідів. Мені було дуже страшно. Кожен день ситуація погіршувалась. Ми з чоловіком буквально виживали.

Після масованих атак вирішили виїжджати. Дорогою я побачила село, де все було розбите. Росіяни нас пропустили, бо чоловік хворів. Зараз ми живемо в Запоріжжі. В селі не залишилось нікого, багато людей загинули. Сподіваюсь, що війна скоро закінчиться. Мені дуже хочеться додому.