У перший день війни мені зателефонував зять та повідомив, що почались обстріли. У мене був онук одинадцяти років. Я відразу його відвела додому до батьків. Він тремтів і боявся. Я нікуди не виїжджала. Дуже страшно було, коли в житловий будинок влучила ракета.

Мій зять працює медиком. Він нікуди виїжджати не може, бо треба допомагати постраждалим. 

Я чекаю на мир, аби перемога була за Україною.