Я живу в Нікополі. Тут майже щодня чути вибухи. Обстріли стали частиною життя, хоча до цього неможливо звикнути. Найважче буває тоді, коли зникає світло або вода. У такі моменти мене дуже підтримують діти. 

Я нікуди не виїжджала. Дуже шкода Нікополь, його будинки, вулиці, людей. Я щиро хочу лише, щоб настав мир, щоб місто знову ожило і над ним більше ніколи не лунали вибухи.