Я маю інвалідність першої групи. Під час російського вторгнення була вдома у Добропіллі Донецької області. На той час, коли все почалося моя донька знаходилася у Харкові, вона студентка, дуже хвилювалися, бо діти сиділи у підвалі майже два тижні. Мою доньку евакуювали до Львова, мені довелося їхати до неї, бо вона була неповнолітня. Волонтери надали їжу,, ліки та гігієнічні набори. Досі вражають люди, які допомагають іншим вижити. З собою взяла тільки фото рідних мені людей, війна розлучила мене з моїми рідними.