Історії, які ви нам довірили
Воєнні події дуже налякали Світланину доньку, тому дівчина виїхала з країни. А мати бажає одного – щоб війна скоріше скінчилася
Я спокійно спала у себе вдома у ліжку, коли в Україну вдерлися загарбники.
Найважче для мене – це постійний страх моєї доньки, якому я не могла зарадити. Смерть людей, особливо - дітей! А приємно вражала доброта наших, українських, людей.
В перші дні на полицях магазину було дуже мало продуктів. Доводилось купувати, що є, а не те, що хотілось би.
Нажаль, війна розлучила нас із донькою. Зараз ми живемо порізно, вона - за кордоном.
Слава Богу, у мене є робота. Але навкруги – війна. Дуже хочу, щоб це був сон, і я вже нарешті прокинулася.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
