Мені 37 років, живу сам в місті Слов’янськ. Виїжджав в Одесу, але повернувся.

Дуже багато всього мене шокувало. Дуже багато друзів і знайомих втратив. Багато з ким життя зблизило.

Коли стало особливо небезпечно, ми все кинули, зібрались та й поїхали. Виїхали проти ночі, в дорозі було спокійно. Поїхали до Одеси, бо родичі туди запросили.

За ці два роки багато всього сталось. З рідними вже додому повернулись, тепер тут, всі разом. Потихеньку вчусь опановувати себе, хоча є роздратування і злість.

Дуже хочу, щоб у майбутньому не було вже такого, щоб все працювало, щоб люди були згуртовані, спина до спини. Щоб був мир, як раніше.