Віталій Іванович згадує, як у березні 2022 року дедалі ближче до його селища стало чути вибухи – точилися запеклі бої за Волноваху. Маленька донька дуже боялася, і сім’ї довелося виїхати. Виїжджали полями, але дорогою потрапили під обстріл. Чоловік дивиться у майбутнє з невеликою розгубленістю, але намагається бути оптимістом.
«Думаю, що вдома спокійного життя вже не буде»
Переглядів 431