З першого дня Дружківку обстрілюють. Лінія фронту наближається. Костянтинівки вже майже немає, а Дружківка дуже близько. Магазини закриваються. Не всі ліки вже можна знайти у місті. Доводиться замовляти з інших областей. 

Дрони по вулицям літають постійно, б’ють по машинам. У місті дуже небезпечно. 

Я працюю, тому поки не виїжджаю. У місті постійно видають гуманітарну допомогу. Людям латають вікна, які вибило. Щодня з Дружківки евакуюються  люди. Дуже важко тут залишатись. 

Я сподіваюсь, що скоро настане перемога. Хочу, щоб у місті стало тихо. Наші хлопці кажуть, що стараються відігнати цю навалу, але їм дуже важко.