Мені 32 роки. Я жив у Маріуполі з дружиною і дитиною.

24 лютого, о шостій годині ранку, у сусідній під’їзд влучив снаряд. Ми переїхали до знайомих у Кальміуський район. Мама з братом жили в іншому районі. Зник зв'язок, тому я не знав, що з ними.

Були труднощі з водою й продуктами. Та найбільше шокували обстріли міста. Ми все втратили. Добре, що хоч самі живі залишились.

Знайшлися люди, які допомогли нам виїхати з Маріуполя. Будемо якось жити далі, розпочинати все спочатку.

Сподіваюся, що Маріуполь скоро звільнять, але ми туди не повернемось. Виберемо регіон, що подалі від росії, й будемо там облаштовуватися.