Вітаю! 😀 Мене звати Марія. Я навчаюся в 9-Б класі Курахівської гімназії №2 (Мар'їнського району). Нещодавно мені виповнилося п'ятнадцять років, хоча, здається, усі 30. Довелося раніше подорослішати. 🤕

Щодо мого міста, то у мене два дома. Коли війна почалася в 2014 році, моїй родині довелося переїхати з м. Донецька (де я народилася, ходила до дитячому садка, закінчила 3 класи в школі #130) до м.Курахове (раніше можна було доїжджати за 40 хв). За рік до початку бойових дій у місті Курахове збудували скейт-парк, де я любила кататися зі своїми друзями, а ще - зробили дуже гарний фонтанчик у парку (ще один знаходиться на площі). Проте історія знову повторюється... Зараз я з моєю 10-річною сестричкою й матусею перебуваємо в с. Котовка, Новомосковского району, Дніпропетровської області. Селище непогане, тут мешкають добрі люди, але...я дуже хочу повернутися додому: і до Курахова, і до Донецка, бо там залишилися мої найближчі люди.

В Котовці я познайомилася зі своїми четвероюрідними братами й сестрою, проте... я не стала з ними зближатися. В мене є друзі (ми спілкуємося онлайн), а інших я не хочу...

Я вже сказала, що мені довелося подорослішати... Війна розлучила мене з бабусями, дідусями, друзями, тітками, дядьками, школою. Дуже складно навчатися онлайн (це почалося ще з 2019, коли з'явився коронавірус, проте раніше ми, принаймні, хоч трохи ходили до школи ), та ще в 9 класі... Проте я ще обов'язково піду до 10 і 11 класів, бо хочу вступити до ВНЗ (мати каже поступати на бухгалтера, а мені хочеться бути журналісткою).