Життя до війни було гарне. Ми ходили на роботу, працювали. Сім’я разом була. Проживали в Миколаївській області. На початку війни ми переїхали до батьків, які проживають також в Миколаївській області, але далі від цих подій. 

Взагалі всі воєнні події мене шокують, особливо те, що відбувається в моєму рідному селищі.

Тут, де ми проживаємо, всі люди до нас добре відносяться, допомагали нам. Приємно вражає таке гарне ставлення.

На нас все це дуже впливає: наші життєві цінності помінялися. Ми ж спочатку вірили, що нас ніколи війна не зачепить, а зараз все повністю змінилося.

Найбільше запам’яталося, як ми їхали з батьками і чоловіком. Робили багато пересадок, дорогою бачили військову техніку. 

Я думаю, все повинно скінчитися тільки перемогою України, сподіваємося що якнайшвидше. Чекаю, коли зможемо всі повернутися додому, об’єднати сім’ю і допомагати відновлювати наше селище. Будемо працювати на відновлення нашої держави.