У їхній будинок в Маріуполі росіяни поцілили понад двадцять разів. Родина врятувалася лише тому, що встигла вийти на Азовсталь. Там, у заводському бункері, разом із чотирирічним сином, Настя Міхільова пережила найсумніші і найщасливіші моменти свого життя: втратила, а потім знайшла свого чоловіка, пережила бомбардування, і після жорстоких допитів вибралась із фільтраційного табору.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: