Багато змін принесла війна в наше життя і всі вони погані: я залишилась без роботи, раніше син займався спортом дзюдо, ходив на багато гуртків, а зараз нічого не працює. Роботи немає, батько аліменти не сплачує. Допомоги ніякої не отримуємо, як жити не знаємо. Син пережив ще в 2014 році попадання у будинок, і після цього з‘явились нервові тіки. Він вже почав забувати, але ж 24.02.2022 все почалося знову. Я бачу, що йому важко. Коли був самий пік війни, не було ні газу, ні води, ні світла, магазини закриті, аптеки також. Це зараз все потрохи відновлюється.