Коли почалась війна, я була у доньки в Харкові. Магазини закрились, а запасів продуктів у нас не було. Гуманітарної допомоги не було. Під обстрілами донька бігала шукала хліб. В офіс, де вона працювала, прилетів снаряд. Після цього ми виїхали. Приїхали в Полтаву. Насилу знайшли кімнату, спали на матрацах на підлозі.

Потім донька пішла працювати, стало трохи легше, а згодом ми повернулись до Харкова. 

Я з Попасної. Рідного міста більше немає. Дуже хочу, щоб закінчилась війна. Сподіваюсь, що встигну повернутись додому.