"Будинку немає, підвалу нема, де були батьки… Почав відкопувати, знову обстріл…"

Для Романа, як і для багатьох його земляків, війна почалась ще у 2014 році. Він жив та працював у Маріуполі. Старший майстер з обслуговування високовольтних мереж одного з підприємств ДТЕК Енерго усі ці роки виїздив на небезпечні об’єкти. Аби відновити живлення, доводилося працювати і під обстрілами, і на замінованих ділянках.

У лютому 2022 року Роман та його колеги до останнього намагалися лагодити мережі у Маріуполі. Але щойно відремонтовані об’єкти знов обстрілювали. На початку березня стало зрозуміло, що усі зусилля даремні. Треба було рятувати сім’ю. У Романа дві донечки – 6 та 13 років.

1 березня після обстрілу вилетіли всі вікна в квартирі. Тоді Роман з сім’єю перейшов до тещі у приватний будинок з хорошим підвалом. У ніч з 7-го на 8 березня половина будинку була зруйнована. Роман із сім'єю переїхав до сестри. Тесть, теща, мама і бабуся вирішили залишитися. За кілька днів від прямих прильотів будинок був повністю зруйнований. Рідні Романа опинилися під завалами та дивом вижили.

16 березня Роману з сім’єю вдалося виїхати спочатку до Мангуша, потім на Запоріжжя, далі у село на Черкащині. Згодом Роман повернувся до професії. Тепер відновлює електромережі на Київщині.