Юлія Валентинівна зі своєю сім'єю проживає в будинку покійної бабусі, яка померла через поранення. Їхній будинок виявився першим під час бомбардування і неодноразово був розбитий снарядами.
Жінка не могла повірити в те, що почалася війна. «Для мене це було дико, перші роки я не розуміла, що так все проходитиме». Юлія Валентинівна мріє, щоб закінчилася війна, але не вірить, що ця мрія здійсниться.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.