"13 квітня, 8 ранку, ми вийшли. Читали молитву. Навколо сиділи снайпера. Стріляли між ніг, щоб ми лежали чи повзли. Це був такий кошмар, я ніколи не забуду, - розповідає Олександра з Маріуполя. – Дозволили пройти на площу Свободи. Вражена. Ми не могли вийти з підвалу, а тут ходять люди... Дім свій не впізнала. Будинки вигорілі, як свічки. На подвір'ї цвинтар, 16 осіб. Багато хто просто накритий ковдрою, ганчірками".