Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Лілія Володимирівна

«Дочка боїться від мене відходити, аби нас не розлучили»

переглядів: 59

Втрата дому, втрата бізнесу, речей. Батьки поранені, контужені. Дідусь онкохворий інвалід. Брат зник без вісти. Дочка боїться від мене відходити, аби нас не розлучили. Ось що принесла війна в нашу родину.

Найважче було переживати холод, голод, втрату житла та всього, що нажито, поранення мами з татом, катування, залякування. Чоловіків били, жінок гвалтували, забирали кудись, грабували, позабирали цінні речі та худобу, розстрілювали телятник. Такі страшні жахіття нам довелось пережити.

Село було з перших днів 8 місяців в окупації, їжу не підвозили, м'ясо та тушенки позабирали. Світла, води та газу не було, бо поперебивали, з рідними не давали виходити на зв'язок. Ніякої лікарської допомоги. Це було просто пекло.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Макарове 2022 2023 Текст Історії мирних жінки чоловіки пенсіонери діти переїзд зруйновано або пошкоджено житло поранені психологічні травми обстріли втрата близьких втрата роботи безпека та життєзабезпечення вода санітарія і гігієна здоров'я житло робота люди з обмеженими можливостями літні люди (60+) їжа окупація
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій