Отець Юрій, священник невеликого села, став для багатьох мешканців джерелом сили та віри під час перших днів війни. Коли трагічні події почали змінювати життя навколо, він, як і інші, не міг стояти осторонь. Разом з місцевою теробороною він охороняв спокій односельців, працював на блокпостах. Отець Юрій щовечора підбадьорював людей. Він пам’ятає найстрашніший момент - тривожний дзвінок про ворожий десант і згодом – миттєву мобілізацію місцевих. Люди збирали продукти, плели маскувальні сітки, робили все можливе, аби допомогти тим, хто на передовій. Віра, як говорить отець Юрій, завжди переможе зло. Нині отець Юрій продовжує свою місію, підтримуючи село і нагадуючи кожному: перемога можлива, якщо залишатися разом і не втрачати віри.