Родина Світлани в перший день війни переїхала з багатоповерхівки у приватний будинок на околиці Києва – там, здавалося, буде безпечніше. Та на третій день війни вулиця, на якій знаходився будинок, опинилася під обстрілами «Градів». Один зі снарядів влучив в літню кухню, будинок задрижав як від землетрусу, вікна вийшли з рамами, а в повітрі був сильний запах пороху, згадує жінка. На щастя, ніхто не постраждав, але той випадок ще довго нагадував про себе, змушуючи здригатися від будь-яких гучних звуків. Тим не менш, Світлана після недовгого перебування у Румунії повернулася в Київ. Жінка працює методистом в вокально-хореографічному ансамблі «Зернятко», адже творчість – це те, що надає сили в непрості часи війни.