#одиндень2014, #ГолосиМирних, #ФондРинатаАхметова

Проект «Один день» - день, коли для тебе почалася війна!

Я не знаю, яку дату історії вважатимуть початком цієї війни, але для мене (і всіх моїх колег - співробітників Благодійного фонду «Надія»), вона почалася, коли до нас в місто (тоді Красноармійськ, нині Покровськ) стали прибувати перші біженці зі Слов'янська, - їхні обличчя мені не забути ніколи. На них була розгубленість і німе прохання про допомогу.

Здивування викликали діти - відразу подорослішали (а може постарілі), маленькі, але дорослі. Вони не бігали, не сміялися, не балували. Вони тримали своїх батьків міцно за руку, наче в цьому полягала відповідальна, важлива справа, доручена тільки їм.

Нам (співробітникам) теж стало страшно за них і за всіх. Адже потрібно щось робити, не можна залишати один на один з горем тих, хто потребує допомоги.

А на наступний день я побачила інші обличчя - моїх земляків - жителів міста. Але це були обличчя людей, які хочуть допомогти. Ми відкрили громадську приймальню, де кожен міг взяти участь в благодійності. Допомагали всім: продуктами, одягом, засобами гігієни. Намагалися допомогти всім, у чому була потреба.

Тоді я ще не знала, що це був тільки початок .... Не знала, що наважуся регулярно здавати кров для тих, хто її потребує.

Не знала, що в одну мить залишаться без житла мої рідні (снаряд одним ударом знищив будинок).

Часто задаюся питанням: «Чому? Хто винен? Хто зупинить війну ні на годину...назавжди? І головне - коли я обійму своїх рідних?»

Але, на жаль, війна триває ...