Коли дізналася про початок російського вторгнення була вдома, м. Херсон.

Найтруднішим був емоційний стан. Шокувала окупація.

Зіткнулися з гуманітарною катастрофою під час війни. 21день були без світла,води, і дуже відносний зв'язок. Воду безкоштовно роздавав підприємець, у якого була скважина і генератор. Там же заряджали ліхтарі і гаджети.

А для технічних потреб збирали дощову воду. Хвала богу, були дощі.

Ми всі разом пережили окупацію, мама маломобільна,  деокупацію і зараз знаходимось під постійним обстрілом. Зараз роботи дуже мало. Працювала масажистом. Якщо буде більший заробіток, може і зміню професію.

Приємним моментом була деокупація. Коли побачили наш прапор, нашіх хлопців. Колі дали світло.

Речей, які б нагадували мені про трагічні події, що розпочалися 24 лютого 2022 року, немає. Але я добре пам'ятаю свій стан.  А у чоловіка є уламок снаряду, який упав біля нього. То було диво, прилетів, але не ушкодив.