Наталя Володимирівна виїжджала із села у той час, коли там залишалося лише кілька родин. До цього понад тиждень разом із сусідами просиділи у підвалі, а потім виїхали. З собою змогли взяти лише речі першої потреби, через постійні обстріли повернутися додому можливості немає. Героїня зізнається, що живе одним днем, але сподівається на зміни на краще.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: