Наталя Володимирівна виїжджала із села у той час, коли там залишалося лише кілька родин. До цього понад тиждень разом із сусідами просиділи у підвалі, а потім виїхали. З собою змогли взяти лише речі першої потреби, через постійні обстріли повернутися додому можливості немає. Героїня зізнається, що живе одним днем, але сподівається на зміни на краще.