За два роки повномасштабної війни на Чернігівщині та Сумщині разом загинули чи були поранені майже дві тисячі цивільних, як підрахували правозахисники. Майже щоденно місцева влада повідомляє про обстріли прикордонних населених пунктів. Але, попри небезпеку, люди продовжують жити в селах та містах буквально за кілька кілометрів від російського кордону. Матеріал Радіо Свобода.
Чернігівка Юлія Ковтун по роботі часто буває в прикордонних районах Чернігівщини. Вона як піар-менеджерка громадської організації «Агенція міських ініціатив» проводить навчальні тренінги для дітей та дорослих в громадах області, які розташовані безпосередньо вздовж лінії кордону.
Деякі села розташовані буквально за кілька кілометрів від території РФ. Часто, каже, заняття доводиться проводити в укриттях через постійні обстріли.
Тренінг в укритті. Автор фото – Юлія Ковтун
"Коли тремтять стіни приміщення, в якому ми поводимо захід, вони все одно роблять завдання і при цьому зберігають холодний розум та спокій", - Юлія Ковтун.
«Люди реагують на тривоги, але не всюди, – розповідає Юлія Ковтун. – Нещодавно ми проводили захід в Семенівській громаді в місцевому навчальному закладі. Раптом пролунала тривога, і діти за лічені секунди сховались в укритті. Навіть не потрібно їм було про це говорити. Все відбулось дуже швидко і при цьому абсолютно спокійно. Далі ми проводили захід в укритті».
Місто Семенівка розташоване всього за 12 кілометрів від російського кордону. Обстріли, кажуть місцеві, тут фактично щодня. Люди змушені годинами сидіти в підвалах та укриттях.
«Ми один з тренінгів проводили в укритті, – розповідає Юлія. – І мене надзвичайно вразив настрій людей. До сигналу тривоги ми роздали їм завдання. Коли пролунала тривога, вони дуже швидко перейшли в укриття, прихопивши з собою папір, ручки. В укритті вони швиденько розсілись по місцях, закутались в ковдри і одразу приступили до виконання завдання. Наче нічого страшного не відбувається нагорі.
І це дуже сильно характеризує цих людей. Вони зібрані. Вони живуть в постійному страху, але продовжують робити свою роботу. Вони продовжують збиратися і навчатися. І це дуже приємно, що навіть в таких умовах, коли тремтять стіни приміщення, в якому ми поводимо захід, вони все одно роблять завдання і при цьому зберігають холодний розум та спокій»
Жителі прикордоння продовжують тренінг під час обстрілів в укритті. Автор фото – Юлія Ковтун
Жителі прикордоння з Росією кажуть, що опинились фактично в ізоляції. Бо до них досить рідко хтось доїжджає. Та й самі місцеві не часто збираються гуртом. Небезпечно.
«Там люди дуже чекають, – розповідає Юлія Ковтун. – Коли ми з підлітками спілкувались, вони питали: «Ви, що, приїхали подивитись на аборигенів?». У них там взагалі заборонено збиратися. Вони дуже обмежені в спілкуванні. В одному закладі освіти на прикордонні після тренінгу з мінної безпеки діти обнімали нас. І тренера, і команду ГО «Агенція міських ініціатив». Діти просто підійшли і обійняли. Я такого не бачила ніде. Вони стали в чергу і кожен підійшов обійняв і сказав: «Дякую».
В прикордонних населених пунктах діти навчаються здебільшого дистанційно. Інколи – за змішаною формою навчання, коли ходять до школи через день-два. І далеко не в усіх є інтернет вдома, що добре працює.
«Насправді ситуація дуже складна. Але найбільш щирі емоції наша команда отримала саме в прикордонні. Чим північніше – тим щиріші ті емоції».
Жителі Семенівської громади в укритті під час обстрілів. Фото Юлії Ковтун
Copyright (c)2022 RFE/RL, Inc. Used with the permission of Radio Free Europe/Radio Liberty, 1201 Connecticut Ave NW, Ste 400, Washington DC 20036.