Ми не зможемо більше жити так, як раніше. Було страшно, коли почали обстрілювати наш район, прилетіло у будинки, які поряд стояли. Було дуже важко з дітьми покидати рідну домівку і їхати невідомо куди. Було дуже боляче за своє місто і за людей, які гинули заживо в домівках.    

Перший час не було ні води, ні продуктів. Діти, коли були у підвалі, застудилися, тому що спали на голій землі, ліків потрібних не було і було дуже важко.

Коли обстрілювали наш район Салтівку, дитина дуже сильно злякалася і навіть не розмовляла…