«Ми виїжджали з Бахмута двічі. Вперше ми виїхали у квітні через паніку. Пожили трохи у Дніпрі, але гроші почали швидко закінчуватись. У травні ми повернулися назад у Бахмут. На той момент там вже були сильні обстріли. А наш будинок перебував у епіцентрі активних бойових дій. Ми розуміли, що підвал нас не врятує», – згадує Наталія Надвірна. Декілька тижнів вона з родиною терпіла і сподівалася, що війна швидко закінчиться. Але потім зрозуміла – дітей треба рятувати. Вдруге Надвірні виїхали з Бахмута вже назавжди.