Мої діти ростуть у війні: меншому було півтора рочки, а старшому -чотири, коли війна прийшла у наш дім... Вони навіть нашого дому не пам'ятають... У нас було орендоване житло та постійні переїзди. Але коли хоч трохи стали звикати, війна нас наздогнала... І знов переїзди ,життя у різних готелях та постійний страх підвалів, обстрілів і невідомості... Страх за життя, за дітей, за майбутнє.
Я дуже хочу, щоб мої діти не боялись лягати спати ввечері та прокидатись вранці, щоб вони забули все те, що їм довелось пережити…
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.