В перший день війни я бачив, як багато росіян заїхало у Херсон. Вулицями їхали колони.  Потім вони прийшли до мене, шість осіб з автоматами, побили мене і зламали ребро. Дев’ятнадцять днів я провів у полоні. Вони з мене знущались за проукраїнську позицію. Били током, наносили тяжкі тілесні ушкодження. Намагалися дізнатись розташування позицій ЗСУ, але я нічого не сказав. Бачив з вікна, як катафалк приїжджає за нашими хлопцями, яких вони забили до смерті. На щастя, я все це витримав і вони мене відпустили.

Я втік у Снігурівку до рідних. Переховувався як міг, бігав по сусідам. 

Зараз я працюю. Сподіваюсь, що війна закінчиться за два роки.