Мені 64 роки. Живу в місті Снігурівка Миколаївської області. Працюю агрономом. 

Снігурівка опинилася в окупації в перші дні війни. Російські військові ходили по домівках з обшуком. Я не боявся і нахабно питав, що вони шукали. Вони відповідали, що зброю. Звісно, в мене її не було. Вони оглянули квартиру, гараж і пішли. 

Багато людей загинуло. На лавочці біля мого будинку сиділо чотири жінки. Був мінометний обстріл – їх розірвало на шматки. Через п’ять хвилин після цього приїхало російське телебачення і знімало відео про те, що це зробили українські військові. 

Я віддав свій автомобіль рідним – вони відразу виїхали. Син – поліцейський. Тепер служить в Миколаєві. Жінка з донькою і внуками виїхала в Одесу, а звідти – в Молдавію. 

Дев’ять місяців не було води і світла. Я мав запаси продуктів, завдяки ним і жив. 

Сподіваюся, що війна закінчиться до кінця цього року.