"Діти хотіли їсти, а їсти було нічого"

Весь період знаходилась та знаходжусь у своєму рідному місті Херсон. Магазини не працювали, а годувати дітей було треба. Так, нестача їжі, води це була катастрофа через те, що маю двох неповнолітніх дітей, які хотіли їсти, а їсти було нічого. Навіть було таке, що стояла в черзі та була бійка за пів кілограма сосисок для дітей. Вирішувалась проблема заміною продуктів, сосиски та інші м'ясні вироби на картоплю смажену, варену або макарони які в той час були в невеликої кількості. Родина стала ще міцніше. Проблема була з бездомними тваринами, але люди, які залишилися у місті ділилися кубком хліба для них, на це було тяжко дивитися. Роботи, на жаль, не має. Місто і досі під обстрілами.Нам сам перед чекаємо миру, а там побачимо.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/