Я не встиг закінчити аспірантуру, бо почалася війна. У перший день був вдома після операції. Почув вибухи і зрозумів, що сталося щось страшне. Лікарні у Мелітополі не працювали майже від першого дня, а мені потрібно були знімати шви. Довелося просити про допомогу знайомих медсестер. 

Виїхати з окупації я не міг декілька місяців через те, що був не транспортабельний. У місті були закриті магазині та аптеки. Рятували запаси їжі вдома.

Коли я вже зміг виїжджати, вирішив евакуюватись. Мені довелося розлучитись з бабусею, яка залишилась в окупації. Виїжджав я зі знайомими. Дістався Запоріжжя та залишаюсь зараз тут. Сподіваюсь за завершення війни та повернення додому.