Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Ольга Кукуюк

«Навіть коли не спала, я заплющувала очі й була в тому автобусі»

переглядів: 917

13 січня 2015 року було обстріляно блокпост українських військових біля селища Бугас, на півдні, під Волновахою.

Обстріл відбувався «Градом», а на блокпосту в цей час стояли пасажирські автобуси. В одному з них була і я з батьком.

Мене поранило в плече і руку. Досі в тілі залишилися осколки. Ми з татом, коли почули свист і відразу вибухи, присіли, а тато мене ще нахилив нижче. Автобус сильно трясло, осколки скла літали, хоча тривало все не більш ніж секунду. Батька поранило, він помер у реанімації…

 Досі картаю себе, що не звернула уваги на страшний знак того дня. Вранці, коли ми зібралися їхати, у мене дужка натільного хрестика переломилася, і я його залишила вдома. На це треба було звернути увагу, але згадалося це, коли вже 40 днів минуло.

Кошмари мене мучили кілька місяців. Навіть коли не спала, я заплющувала очі й була в тому автобусі.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Шахтарськ 2015 Текст Історії мирних
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій