Війна застала нас тут. Пережили багато. У 2014 році «Градом» обстріляли, слава Богу, від нас відвело. Біля нас усі дроти були побиті, і ми чотири місяці сиділи взагалі без світла.
Дай Бог, щоб ви ніколи не знали, що це таке, коли «Градом» ударило. І як бахнуло, а я в будинку була. Двері відчинилися переді мною. Я хотіла вискочити на веранду, я зразу вискакую, коли стріляють. Дивлюся, куди воно летить. Я вискочила, чую: усе сиплеться з вікон веранди. Дивлюся: штукатурка сиплеться-сиплеться-сиплеться, щось торохтить, нічого не зрозумію. А потім як глянула я у вікно – Гнутове нам видно з вікна, два кілометри від нас, а там все сизим димом заволокло.
Вискочила я на вулицю з переляку, а там такий гар був, що просто жах. Ось це від «Граду» таке було. У помешканні вікна повилітали, у нас на другому поверсі всі повилітали, вибиті хвилею вибуховою, усе сипалося.
А ось зараз, як бачите, живемо. Теж під обстрілами, теж прислухаємося. У лютому о 10 годині вечора я дивилася телевізор, а дідусь там був у своїй спальні. І воно як вистрілило, як бабахнуло біля нас! Там стовп високовольтний знаходиться на вулиці і так вибило всю цю саму електрику. Одна арматура визирає. Потім дід пішов у сад, а там гілки всі посічені осколками.
.png "Імена")
