Ми з сім'єю спали вдома. Від кордону до нашого села 1,5 км. В ранці 24.02 було чути і видно було як ракети летіли. Я з криками з дитиною бігли в підвал, нас там було 9 чоловік. Прожили ми в підвалі 3 місяца. Їли, спали, милися там.
Найголовніше було спасти життя дитини. Він дуже плакав і казав "мене вб'ють". Чоловіка забирали в полон. З перших днів не було світла, газу, води. Готували на вогнищі. Була розлука з старшим сином. Розлука тривала більше року. Зараз всі разом.
