Я жила в Павлівці. Після початку війни село почали обстрілювати. З чоловіком ми сиділи в підвалі. Дев’ятого травня чоловіка поранило, його відвезли до Докучаєвська у лікарню. Я залишилась вдома. Снаряди прилітали на вулицю.

Влучання було в мій будинок. Хата повністю згоріла.

Я знайшла перевізника та поїхала до чоловіка у Докучаєвськ. Після того, як його виписали, ми поїхали в Донецьк. Там жила наша невістка. З окупованої території ми також виїхали з перевізником. Довелось подолати всю Росію, а потім ми виїхали через Литву. Коли дістались України, вирішили поїхати в Миргород. Так тут і живемо. Зараз чекаємо мира. Дуже хочу, щоб закінчилась війна.