Ми родина медиків, жили у Куп’янську у Харківській області. 24 лютого до нас подзвонила дитина і повідомила про початок війни. О сьомій ранку ми поїхали до лікарні. Чоловік приймав поранених, а ми оборудували бомбосховище. Там ми провели дві доби. У нас миттєво зникли продукти. До нас майже відразу зайшли росіяни. У селище вони не заходили, тільки стояли на блокпостах. На роботу ми їхали через перевірки. 

Ми виїхали на початку квітня і не застали знущань росіян. Бо були б і допити людей, і обшуки. 

Зараз ми живемо в Полтаві - виїхали до родичів. За цей рік війни нам допомагали чудові люди, підтримували один одного. Ми стали об’єднаними. 

Головне, аби був мир над головою. Україна обов’язково переможе.