Вранці 24 лютого я спокійно спала, потім готувалася йти на роботу. Працювала протягом двадцяти років учителем у Криворізькому Покровському ліцеї. Коли ми дізнались про початок війни, чоловік одразу записався в тероборону.

Поки я була на роботі, люди скуповували продукти в магазинах, тому мені довелось купувати пізніше вже дорогу їжу. А потім через рішення директора я стала безробітною, хоча у мене на руках чотирнадцятирічна дитина з інвалідністю.

Приємними моментами за воєнний час були тільки новини про втрати ворога.