У перші дні війни нам не вистачало грошей. У магазинах все було дорого. У нас в селі були масовані обстріли. Ми постійно сиділи в підвалі. Не було ні світла, ні газу. Ми вирішили евакуюватися. 

Чоловік моєї дочки загинув від влучання уламка снаряду в серце. Вони нікуди не виїжджали, і таке сталося. Ми поховали його у дворі, тому що ніхто до нас не приїжджав через обстріли. Влітку ми його перепоховали - це було складно. 

В нашому будинку були пошкоджені вікна та паркан. Коли ми повернулись, то відновили все власними силами.

Хотілося б, аби війна закінчилась скоріше. Переживаємо за наших хлопців.