«Четверо моїх школярів для навчання мали один телефон і старенький комп'ютер»

Багатодітна мама дітей з інвалідністю витримала всі негаразди воєнного часу: нестачу грошей, їжі та постійне відчуття страху.

У перший день війни я була вдома, готувала сніданок і планувала збирати дітей до школи. Аж тут почалося…

Ми стикнулися з труднощами у дистанційному навчанні. У мене четверо школярів, двоє з яких мають інвалідність - двостороння сенсоневральна глухота 4 ступеня - але навчаються в звичайній школі в інклюзивному класі. Всі завдання намагалися виконувати вчасно, але це було дуже важко, бо для цього мали один телефон і старенький комп'ютер.

Нам не зовсім вистачало коштів на харчування, бо чоловікові заробітну плату не виплачують понад сто днів. Він працює на урановій шахті.

Я подала заяви в усі можливі фонди по нашій області, але допомоги ми ще не отримали.

Не дивлячись на всі негаразди, живемо всією родиною вдома. Мої діти продовжують займатися танцями, зараз вони танцюють всі разом під патріотичні пісні.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/