В перший день війни я прийшла на роботу – і почали рідні й знайомі дзвонити, говорити, що почалася війна – були в шоці. Страшно було. Не знали що і як буде. На початку війни нам більш-менш всього вистачало – тоді ще були коридори, до нас привозили і ліки, і продукти. 

Важко було, потрібно було черги вистояти, але можливо було щось знайти. 

Перший час ми з сім’єю були вдома, потім вирішили виїхати. Черга велика була, поки виїжджали. Ми чотири дні у Василівці стояли. Приїхали до Запоріжжя, тому що це недалеко від дому. Ми добре знаємо це місто.

Важко покинути рідний дім, виїхати з рідної землі, тепер скитатися по всьому світу. Мене дуже цікавить, коли вже ця війна звкінчиться.