Чесно кажучи, у перший день повномасштабної війни страшно було. Ми з дитиною якраз з лікарні приїхали додому. Останні два роки перед війною ми жили в станиці Луганській. 

У перші дні повномасштабної війни їжі майже не було. Перші три дні були продукти в магазинах, потім близько місяця взагалі нічого не було. 

Ми евакуювалися самі. Дуже довго не могли виїхати звідти. Рік прожили в окупації і самостійно виїхали звідти тільки в 2023 році. На даний момент у моєї дитини проблеми зі здоров'ям: у три з половиною роки вона не розмовляє. Це через стрес, бо дитина чула вибухи. Наразі її лікують. 

Чесно кажучи, про майбутнє я не задумувалась, тому що ніколи не знаєш, що сьогодні чи завтра буде з такою ситуацією.