З перших днів війни у Добропіллі були обстріли. Я думала, що все швидко закінчиться. Було складно. Я не розуміла, що робити. Магазини закрились, люди почали виїжджати з міста. 

Я була вагітна. Дуже хвилювалась під час обстрілів. Коли снаряд прилетів біля мого будинку, я була вдома та дуже злякалась.

Будинок посікло осколками, але це було не найстрашнішим. Через переляк я втратила дитину. Мені було дуже важко. 

Я виїхала з міста до Київської області. Долати стрес у мене не виходить. Ніяких планів у мене немає, бо я не знаю, що буде далі. Хотілося б повернутись назад.