Мені 61 рік. У мене є чоловік і діти. Ми жили в селі Преображенка Пологівського району Запорізької області. Я працювала кухарем у дитячому садочку. Про початок війни дізналася на роботі. Того ранку всіх співробітників розпустили по домівках.

Шостого травня померла моя мама. Я похоронила її в Оріхові. Через обстріли навіть не змогла нормально попрощатися з нею.

Спочатку ми з чоловіком відправили дітей у безпечне місце. А самі залишилися, посадили город. Четвертого липня виїхали в Запоріжжя. Потім їздили додому, щоб зібрати врожай.

Хочеться, щоб якнайшвидше закінчилася війна.